Основні відомості 

Буча є частиною Південно-Західної залізної дороги. Це станція, яка знаходиться на Коростенському напрямі і є проміжним пунктом між Ковелем та Києвом. Станція знаходиться у місті Буча неподалік від зупинки під назвою Лісова Буча (її відділяє лише 1 кілометр) та Немішаєве (відповідно 11 кілометрів). На останньому з напрямків розташовано три зупинні пункти, а саме – Ворзель, Кичаєве, Склозаводська.

Історія появи станції пов’язана із 1900 роком, коли на всіх ділянках залізниці Київ – Ковель почалися активні будівельні роботи. Станція Буча почала функціонувати у 1901 році. Про це нагадує вокзал, будівля якого збереглася досі. Нині вона вважається справжньою архітектурною пам’яткою міста. Вокзал прикрашений кількома баштами зі шпилями. Завдяки цьому він нагадує палац. З нагоди столітнього ювілею міста Буча вокзальна будівля була відреставрована, а на її фасаді тепер є меморіальна дошка. До речі, на станції досі можна побачити одну гідравлічну паровозну колонку, яка перебуває у робочому стані. Вона вважається справжнім раритетом.

У 1959 році відбулася електрифікація станції. Проект реалізовано у рамках електрифікації лінії Київ – Ворзель. Саме у цей період на станції вперше з’явилися електричні потяги.

Історичні відомості 

Місто Буча виникло на мапі України у зв’язку з будівництвом залізниці Киїів – Ковель. Сама залізниця з’явилася завдяки наполяганням військових. Для них залізничне сполучення давало можливість здійснити швидку ротацію війська до західного кордону країни у разі виникнення війни. Окрім того, побудова залізниці повинна була сприяти економічному розвитку Полісся.

Зрештою у квітні 1899 року влада вирішила побудувати залізницю Київ – Ковель за державні кошти. Улітку 1899 року було узгоджено проект залізниці. Керував процесом інженер на прізвище І. Биховець. Уся дорога була поділена на невеличкі ділянки. Перша з них завершувалася неподалік Малина на 101-й версті. Роботами на цій ділянці керував інженер С. Григор’єв.

Вам буде цікаво почитати:

На початку лютого 1900 року в газеті «Киянин» було надруковано повний список потенційних станцій, а також роз’їздів. Серед них були роз’їзди Ірпінь, Біличі, Мироцьке. У серпні 1900 року газетою під назвою «Київське слово» було надруковано назви роз’їздів Ірпінь, Бородянка, Тетерів, але вже за місяць список роз’їздів і станцій було переглянуто. Зокрема у списку з’явилася станція Буча. Київський обласний архів містить документи, у яких Буча зафіксована як перша залізнична станція Києво-Ковельської залізної дороги. На той час інші зупинки, зокрема Ірпінь, Біличі, Тетерів і Бородянка, мали офіційний статус роз’їздів.

Залізниця була спроможна пропускати упродовж дня 19 пар поїздів. Серед них були як ранковий, так і вечірній поїзди, які прямували до Рівного та Ковеля і в зворотному напрямі до Києва. Усі інші потяги були місцевого призначення. Вони прямували до Коростеня, Малина, Сарніва.

Завдяки публікації у газеті «Київське слово» у квітні 1903 року збереглася інформація про тогочасну вартість квитків на потяги, що прямували від Києва до Бучі. У вагоні І класу одне місце коштувало – 73 копійки, ІІ класу – 44, ІІІ – 29 копійок. Дитячий квиток коштував у чотири рази менше, ніж квиток для дорослої людини.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.